Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покорятися

Покорятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЯТИСЯ"
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Головонька, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) = головенька. Гн. II. 20.
Дуб'Ячо́к, -чка́, м. Ум. отъ дуб'як.
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.
Розгнівати, -ваю, -єш, гл. Разсердить, разгнѣвать. Грин. І. 297.
Розжагати, -гаю, -єш, гл. Поправить огонь въ печи, чтобы онъ разгорѣлся. Я й дров не підкладав у грубу, а тільки розжагав. Черк. у.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне. Вас. 161.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.