Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покотисто

Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИСТО"
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий. Н. п.
Ляда́щий, -а, -е. = ледащий.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Опішіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів. Вх. Зн. 44.
Перешумувати, -му́ю, -єш, гл. Перебродить.
Пронудити, -джу́, -диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.
Соник, -ка, м. Ум. отъ сон.
Шпуйний, -а, -е. О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОТИСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.