Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покотисто

Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОТИСТО"
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Відхибнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. Я одхибнувсь кудись, а пастухи кавуни красти. Волч. у.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.
Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Макс. Козак як голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785.
Присмирити Cм. присмиряти.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ. Н. Вол. у.
Рішинець, -нця, м. 1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Кобел. у. Почула рішинець. Алв. 11. 2) Конецъ. Тут тобі й рішинець. Черк. у.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОТИСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.