Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покукнути

Покукнути, -ну, -неш, гл. Выглянуть. Вх. Уг. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУКНУТИ"
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Зміж пред. Изъ среды. І викинуть зміж себе його люде. К. Іов. 40.
Иначе нар. = и́нак. Дяче, не буде иначе. Ном. № 1070.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере. Ном. № 2470.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
Пугикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пугикати.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
Тепре нар. = тепер. О. 1862. І. 29. Спершу горілка людей розважала, а тепре сама засумовала. Ном. № 11441.
Тростиновий, -а, -е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.
Увірватися Cм. уриватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.