Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полазок

Полазок, -зка, м. Полянка въ черномъ лѣсу. Вх. Лем. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗОК"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Галиц. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Греча́нка, -ки, ж. = Гречаниця. Желех.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Запропада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запропа́сти, -паду́, -де́ш, гл. Совершенно пропадать, пропасть. Бодай тії гуси марно запропали. Чуб. V. 258.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Плеснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. отъ плескатися. Плеснуться. Плеснулася вода з глечика. Риба плеснулася.
Присил, -лу, м. Присылка. Кв. (Желех.).
Умкнути Cм. умикати.
Чернушечка, -ки, ж. Ум. отъ чернушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.