Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. Димна хижа. Курная изба. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи.
Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись.
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози.
Косниця, -ці, ж. Усъ растенія? А в пшениці золоті косниці.
Лопа́точка, -ки, ж. Ум. отъ лопата.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно.
2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається.
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки.
