Безчуственний, -а, -е. Лишившійся чувствъ. Настя безчуственна теж лежить.
Дру́бен, -бна, -не = дрібен. В полі, могти, друбен дощик іде, ой той мені раноньки промиє. Ум. друбне́нький. Бодай же вам, панове-молодцове, да три літа боліти, а що ви мене посиротили і друбненькі діти.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало».
Корчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься (о хлѣбѣ).
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив.
Недруг, -га, м. Недругъ, врагъ. Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький.
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Поприскувати, -кую, -єш, гл. Пофыркивать. Ой на броду, броди пив сивий кінь воду. Кінь на воду та поприскує, удилами та побрязкує.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
