Зави́чка, -ки, ж. = звичка. бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. Вона подивилась на його здивованими очима. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати.
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє.
Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала.
Ріт, рота, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере.
2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Ум. рото́чок.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Ум. соборець, собо́рчик.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву.
