Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує.
Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.
Зі́нське щеня́, -ня́ти, м. Живот. в) Кротъ, talpa; б) слѣпецъ, Spalax typhlus. Підскакує, як зінське щеня.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі.
Козак, -ка, м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! 2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово козак прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. 3) — чорноморський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска 4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ 5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. 6) Названіе красиваго, но хитраго вола. Ум. козаченько, козачок, козуря. Зібрав Тарас козаченьків поради, прохати. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Козаченьку-барвіночку! Ув. козарлюга, козачище. Васюринський козарлюга все п'є та гуляє. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Славного війська козачище. Первий запорожець був здоровенний козарлюга.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Павур, -ра, м. = павич.
Перетирати, -ра́ю, -єш, сов. в. перетерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Перетирать, перетереть. 2) — кого́ на зубха = переминати кого на зубах.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Сайдак, -ка, м.
1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний.
2) Годъ рыболовнаго сака.
