Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
Обмила, -ли, ж.
1) = помилка. Обмила не заплата.
2) Раст. Омела.
Обтекти Cм. обтікати.
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала.
Плащуватий, -а, -е. Одѣтый въ плащъ (о цыганахъ). Плащу ваті цигане.
Поперемінювати, -нюю, -єш, гл. = попереміняти.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш.
3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати?
4) Родъ дѣтской игры. Ум. смішок.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
Чабанюга, -ги, м. Ув. отъ чабан.
