Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понасторошувати

Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАСТОРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАСТОРОШУВАТИ"
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.  
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.
Сирохманя, -ні, ж. Сирота (дѣвочка). Угор.
Трусевий, -а, -е. = струсевий. Трусеве перо. Гол. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАСТОРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.