Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понасторошувати

Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАСТОРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАСТОРОШУВАТИ"
Верета, -ти, ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. беретка.
Вх... Cм. ух....
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Обваритися, -ся. Cм. обварювати, -ся.
Оголошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. оголоситися, -шуся, -сишся, гл. 1) О звукѣ: Раздаваться, раздаться. 2) Быть объявляемымъ, объявленнымъ, объявляться, объявиться. 3) Опубликовываться, опубликоваться.
Оселити, -ся. Cм. оселяти, -ся.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл. 1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. Шевч. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Гол. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. Шевч. 114. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема. Камен. у. 2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда. Рудч. Ск. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАСТОРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.