Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба.
Зневажно нар. = зневажливо.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Оглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. огля́дітися, -джуся, -дишся, гл.
1) Оглядываться, оглянуться, осматриваться, осмотрѣться. Летить орел по над морем та й не оглядається. Оглядайся на задні колеса.
2) Только сов. в. Хватиться. Оглядівся пан, уранці вставши, аж у його покрали. Візьми, дурний, та й застроми два свердли... Коли сьогодні огляжуся, — аж і сліду не знать, де стреміли.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився.
Рукомество, -ва, с. Ремесло. Зараз знати, що той парубок у людіх був, бо рукомества навчивсь.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta.
Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Судити, -джу́, -диш, гл.
1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Бог судить не так, як люде.
2) Осуждать, пересуживать. Судять же нас люде. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють.
3) Опредѣлять, назначать. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Не судив мені Бог, кого я любила.
Шуст, -та, м. Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.
