Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. 5) = багнітка. 6) Сосновая шишка. 7) Родъ дѣтской игры. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Горн, -на, м. см. Горен.
Мисте́ць, -тця́, м. Мастеръ, мастакъ.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.
1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно.
2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Ум. покійничок.
Розстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. розіслатися, -стелюся, -лешся, гл. Степ почав розстилатись далеко, далеко і зеленів, скільки засягало око. Ой хрещатий барвіночку, розстилайся нижче, ой ти, милий чорнобривий, присунься ще ближче.
Суголовок, -вка, м.
1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь.
2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці.
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).
