Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попільнуха

Попільнуха, -хи, ж. 1) = попелюха 2. Cм. попільниця. 2) Гашеная известь. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЬНУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЬНУХА"
Батуринка, -ки, ж. Родъ верхней женской одежды (по батуринскому образцу). О. 1862. ѴІІІ. 33. Юпки батуринки з Чернігова перейшли у Конотіп. О. 1862. VIII. 34.
Гарем, -му, м. 1) Гаремъ. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) Отъ двадцати до тридцати соединенныхъ плотовъ сплавнаго дерева (тальб), идущихъ одинъ за другимъ. Шух. І. 181.
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Паскудство, -ва, с. Мерзость, гадость. Нечисте гніздо всякого паскудства. Левиц. І.
Пересмажувати, -жую, -єш, сов. в. пересмажити, -жу, -жиш, гл. Пережаривать, пережарить, прожарить, поджарить. Пересмажити сім'я. Зміев. у.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Чорнопірка, -ки, ж. Птица съ черными перьями. Ум. чорнопірочка. Чуб. V. 459. Ой галочки-чорнопірочки круту гору вкрили. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІЛЬНУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.