Брид, -ду и -да, м. 1) Род. п. -ду. Гадость, мерзость. 2) Род. п. -да. Гадкій, безобразный человѣкъ. Да не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Гапличок, -чка, м. 1) Ум. отъ гаплик. 2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами.Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Слабий, як учетверо мотуз. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Перетовктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Перетолочься. Все тоє перетовчеться та перемелеться.
2) Перебиться. А що тієї шкоди! А скільки перетовчеться посуди!
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. Ум. суговірка.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати.
Шпарґалля, -ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все.
