Бенкет, бенькет, -ту, м.
1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Що день бенькети, мов весілля.
2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Ум. бенкеток.
Бзік, -ка, м. = бузина.
Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його.
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Хмілевий, -а́, -е́ = хмелевий.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає.
