Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозчиняти

Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗЧИНЯТИ"
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого. Ном. № 981.
Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Мет. 23. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне? Мет. 78. 2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула. Чуб. V. 781.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Камен. у. Ставова вода. Левиц. І. 539.
Створитися, -рюся, -ришся, гл. Сотвориться. Шевч.
Суята, -ти, ж. Затруднительное положеніе, безпокойство. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.