Бантувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить; толкать.
2) Уничтожать.
Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький.
Дурма́н, -ну́, м. Раст. Datura stramonium. об'ї́вся дурману́. Ошалѣлъ. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла.
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Накопа́ти Cм. накопувати.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони.
Острева, -ви, ж. Стволъ дерева, обыкновенно верхушка, въ нѣсколько аршинъ длины, поставленный вертикально, вокругъ котораго кладуть снопы или сѣно въ стогъ.
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати.
Полусорочини, -чин, ж. мн. Поминки по умершему въ третью недѣлю. Справляли Наум і Настя знов і третини, і дев'ятини, і полусорочини, і сорочини, як треба по христіянські.
