Болість, -ти, ж.
1) Болѣзнь. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Бога благала, од всякої болісти помагала. — чорна. Эпилепсія.
2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Комнір, -ра, м. = комір. Панство в голові, а воші за комніром.
Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить.
Падкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) = падкати. Падкує коло хазяйства.
2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив?
Перемітка, -ки, ж.
1) = кладочка.
2) = нямітка. Жінки... завивають голову... білою переміткою.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Позавмірати, -ра́ємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ). Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмірають.
