Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постування

Постування, -ня, с. Пощеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУВАННЯ"
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Харьк. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину. Грин. III. 634.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Трафляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трафити, -флю, -фиш, гл. = трапляти, трапити. Трафила коса на камінь. Шейк.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.
Шкірочка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.