Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посцикайло

Посцикайло, -ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЦИКАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЦИКАЙЛО"
Богородичний, -а, -е. = Богородицький, богородичний чепчик, Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 138.богородична носа. Раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. І. 113.
Вицюркати, -каю, -єш, гл. Вытечь, вылиться. Вх. Лем. 398.
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
Заварува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Обезпечить, упрочить; сохранить. Заваруй нас, Христе пане! Гол. II. 95.
Закри́шувати, -шую, -єш, сов. в. закриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Положить въ борщъ и пр. зелень. Гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила. Грин. III. 387.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя. Вх. Лем. 433.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Садіння, -ня, с. Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. Харьк. у.
Шалавистий, -а, -е. Медлительный. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЦИКАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.