Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посцикайло

Посцикайло, -ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЦИКАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЦИКАЙЛО"
Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави. Борз. у.
Ґалда, -ди, ж. Взятка. Полт. Рк. Номиса.
Джереґе́ля, -лі, ж. 1) Коса на головѣ, сложенная вѣнкомъ. Котл. Ен. Словарь 8. Сплетенная изъ трехъ полосъ коса. Вас. 204. Встрѣчается преимущ. во мн. ч. Тут заплітали джереґелі, дробушечки на головах. Котл. Ен.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. Г. Барв. 213. 2)очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає. Кіевск. у.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Поспіти Cм. поспівати.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЦИКАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.