Ватагування, -ня, с. Бытіе ватагом.
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає.
Зцілення, -ня, с.
1) Соединеніе въ одно цѣлое.
2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес.
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis.
Пху! меж. Тьфу!
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. . Руда — не вода. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. 4) Дождь сквозь солнце. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Ум. ручаєць.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть.
