Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привертатися

Привертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться къ чему, склоняться, склониться въ чему. Береза росте, розростається, лист до листонька привертається. Гол. І. 187. 2) Возвращаться, возвратиться. Нехай додому не вертається. Як же вона привернеться, то-то ж вона лиха набереться. Грин. III. 304. 3) Склоняться, склониться къ чему, кому, чувствовать, почувствовать склонность, влеченіе. Чуб. V. 549. Не привертається і не пригортається моє серце до його. Грин. III. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЕРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВЕРТАТИСЯ"
Вигадочка, -ки, ж. Ум. отъ вигадка.
Гакнути, -кну, -неш, гл. Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Грімі́й, -мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Невдячно нар. Неблагодарно.
Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53.
Цьвохати, -хаю, -єш и цьвохкати, -каю, -єш, гл. Стегать кнутомъ. Давай він батогом цьвохать. Грин. II. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВЕРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.