Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притиск

Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). Ном. № 242, стр. 297. У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. КС. 1882. X. 30. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Волын. г. Говорить було Тарас Яровий з притиском. О. 1861. XI. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТИСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТИСК"
Блощичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный клопу. Сим. 130.
Зробитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться. Зробився мов несамовитий. Котл. Ен. II. 15. Усе зробилось, як бажали єзуїти. Стор. МПр. 72.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Начурити, -рю, -ри́ш, гл. = надзюрити. Дощ не начурив по остреву у сіно. Шух. І. 170.
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Мнж. 79. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв. Мнж. 138.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати. Вх. Лем. 462.
Росхвіяти, -вію, -єш, гл. Растратить, промотать. Як почали гуляти, то геть чисто росхвіяли батьківську працю. Брацл. у.
Ушестеро нар. Вшестеро.
Чумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься чумачествомъ. МВ. ІІ. 75. Рудч. Чп. 149. Куплю собі сірі воли, чумакувать буду. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТИСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.