Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притрухлий

Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТРУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТРУХЛИЙ"
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ. Ном. № 13950.
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Надзюбувати, -бую, -єш, сов. в. надзю́бати, -баю, -єш, гл. Наклевывать, наклевать.
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Обмінювати, -нюю, -єш, сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр. МУЕ. III. 14, 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТРУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.