Вичумакувати, -кую, -єш, гл. Заработать чумачествомъ. Нехай хто хоче чумакує! Не вичумакуєш собі такої веселости серед безкраїх степів.
В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Люде в'ятірі просушували.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали.
Приїзд, -ду, м.
1) Пріѣздъ.
2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд.
3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. приїздонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. Добулась, мов сова на току.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ.
