Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогусти

Прогусти, -ду́, -де́ш, гл. Прогудѣть, прожужжать. Прогуло прокляте лихо та й заснуло. Шевч. 106. Чутка прогула. Прошелъ слухъ. Св. Л. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУСТИ"
Богородицький, -а, -е. Богородичный. богородицька трава. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138.
Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Закві́тчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заквітча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться, украситься цвѣтами (преимущественно о головѣ дѣвушекъ), а также и вообще чѣмъ-либо цвѣтнымъ. Квітки рвала, заквітчалася. Чуб. III. 406.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Переседіти, -джу, -диш, гл. = пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка. Чуб. І. 51.
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla. Шух. І. 21.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГУСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.