Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогусти

Прогусти, -ду́, -де́ш, гл. Прогудѣть, прожужжать. Прогуло прокляте лихо та й заснуло. Шевч. 106. Чутка прогула. Прошелъ слухъ. Св. Л. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУСТИ"
Видюк, -ка, м. Макъ-самосѣйка, Papaver Rhoeas.
Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Ганусівка, -ки, ж. Настойка на анисѣ, анисовка. Хазяйка пляшку ухопила, що ганусівка в їй була. Алв. 18.
Гетка, -ки, ж. = ґотка. Вх. Пч. II. 15.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка. Чуб. VI. 112.
Нагорну́ти Cм. нагортати.
Обськавати, -ва́ю, -єш, сов. в. обіськати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Находить, найти. Грин. III. 449. 2) Искать, поискать въ головѣ. Хто ж їм буде головочки обськавати? Мил. 222. Хто ж мені обіськає мою головочку. Грин. ІІІ. 690.
Приспіти Cм. приспівати.
Рожаний, -а, -е. 1) Розовый. 2) Мальвовый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГУСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.