Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зола

Зола, -ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛА"
Вч... Cм. уч....
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Зашкалу́бити, -блю, -биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен.
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перевязать лошадей рядами. 2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував? Харьк.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Уявки нар. Явно, открыто. Узяв тії гроші уявки сперед його очей. Васильк. у. В'явки казати сього не можна. Кролев. у.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.