Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зола

Зола, -ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛА"
Вистановити, -влю, -виш, гл. = виставити.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у.
Гребня́, -ні́, ж. Дѣйствіе гребущаго весломъ, гребля. Така вже з тебе і гребня: сідай краще на правило.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Куріпка, -ки, ж. 1) Курица. 2) Куропатка. Певно полює за куріпками і вже побачите коли яка-небудь не заплутається в його сільце. Стор. II. 243. Ум. куріпонька, куріпочка. Куріпочка рябенька сокорить. К. Дз. 163. Задумала бабусенька та забагатіти, посадила куріпочку, щоб вивела діти. Н. п.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
Поканючити, -чу, -чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.
Тать сз. = тат. Гол. III. 412, 414.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3. Шух. І. 169.
Усохлий, -а, -е. Засохшій. Побачили смоковницю, всохлу від коріня. Єв. Мр. XI. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.