Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зозуленько

Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку! Мил. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЕНЬКО"
Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Наторочити, -чу, -чиш, гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.
Несподіваний, -а, -е. Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо. Ном. № 2059.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Удій, удою, м. Удой. Купуй корову по удою. Рк. Левиц.
Шипарина, -ни, ж. = шипшина. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЗУЛЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.