Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зозуленько

Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку! Мил. 220.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЗУЛЕНЬКО"
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Нара́джувати, -джую, -єш, сов. в. нара́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Г. Барв. 413. Хороше нарадив. Ном. № 6122. Її чоловіка хтось і нарадив. Мнж. 9.
Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.
Понити Cм. понивати.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЗУЛЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.