Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Стоять намети як біль біленькі. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Всю ніч не спала, біль сукала. Я з тебе, біле, плахту витчу. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Ум. білечка. Забери собі біль-білечку.
Боківня, -ні, ж.
1) Судакъ короче девяти вершковъ.
2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы.
3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать.
Доса́дно нар. Непріятно. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ.
Злотник, -ка, м.
1) = злотарник. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих.
2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи.
