Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золза

Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛЗА"
Вигибти, -бну, -неш, гл. = вигинути.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. Гол. I. 253. 2) Мять, комкать.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
П'яненний, -а, -е. Сильно пьяный. Молодий Петро п'яненний мжить. Грин. III. 7.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.