Брання, -ня, с.
1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Солодше брані, як давані.
2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?... а з свекорком брання — тільки воркотання.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили.
Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне.
Ланець, -нця, м. Оборванецъ, оборвышъ, голякъ, сорванецъ. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Ой, мати моя старая, за що ти мене скарала, за ланця мене оддала? Ув. ланцюга. Ланцюга що дня п'є, прийде додому, мене б'є.
Моска́ль, -ля́, м. 1) Великороссъ. Москаль ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. підпускати, підвозити москаля́. Лгать, надувать, обманывать. Не слухайте, батьки, сього ледащиці: підвезе він вам москаля!.. Не москаля я вам підвіз, а роблю все по правді. 2) Солдатъ. Пан постановив оддати Миколу в москалі. 3) Сортъ льна, сѣмя котораго не вылущивается само собой. 4) Сортъ чесноку. 5) Насѣк. Pyrrhocoris apterus. Ум. москалик, москаличок, москальчик. Роскажіть лиш, дядечку-москаличку, які дива ви бачили. Ув. москалюга.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік.
Рарожий, -а, -е. Принадлежащій балабану.
Садівничити, -чу, -чиш, гл. Заниматься садоводствомъ.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати.
