Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Єдва́б, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає.
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́.
Косяк, -ка, м.
1) Острый уголъ, клинъ.
2) Бревно, которое укрѣпляется между двумя столбами (или діагонально одно, или два такимъ образомъ, что вмѣстѣ со столбами составляютъ букву М) и служитъ для укрѣпленія послѣднихъ. и
3) Кусокъ сѣти; изъ шести косяків сшивается бредень.
4) Канатъ для якоря на днѣпровской лодкѣ.
5) Небольшой табунъ лошадей. Було в його трохи коров і волів та по полю пасся косяк чималенький.
Одягало, -ла, с. Одежда. Лахматину де найде, приволоче, — тим і прикриє своє тіло. А то нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було.
Позлітка, -ки, ж.
1) Позументъ. Cм. позлотка.
2) Сусальное золото.
Пробувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Пробувалий чоловік Стах.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого.
Холітатися, -таюся, -єшся, гл. = хитатися.
