Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигублювати

Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. К. Псал. 181. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБЛЮВАТИ"
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Пацюрки, -ків, мн. 1) = пацьорки. 2)у рачи́ці. Рачья икра. Вх. Лем. 447.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица). Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.