Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигублювати

Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. К. Псал. 181. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГУБЛЮВАТИ"
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Кобзонька, -ки, ж. Ув. отъ кобза.
Оговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться. Трохи оговтавсь і не боїться нічого. Рудч. Ск. І. 93.
Перекрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перекрастися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться. Хотів ся перекрасти, та собі очі виштуркав. Ном.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться хуже. 2) Дурнѣть.
Припроваджувати, -джую, -єш, сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Н. п. Живого медведя припровадиш пану. Гн. II. 170.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч.
Циркати, -каю, -єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГУБЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.