Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий?
Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину.
Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
Змолотися, змелюся, -лешся, гл. Смолоться. Без мене і хліб не змелеться.
Ме́нька, -ки, ж. Рыба: конь, конекъ, Syngnatus Hyppocampus.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити.
Сушба, -би, ж. Сушка. Відер десяток вишень для сушби.
Танцювати, -цю́ю, -єш, гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться.
