Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радний II

Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДНИЙ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДНИЙ II"
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Затекти́ Cм. затікати.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Навести́ Cм. наводити.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. І. 57.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДНИЙ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.