Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремінець

Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМІНЕЦЬ"
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.
Ді́яння, -ня, с. Дѣланіе.
Доте́рти, -ся. Cм. дотирати, -ся.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Чорніти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.