Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремно

Ремно нар. = ревно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМНО"
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Жовту́шка, -ки, ж. Раст. Helichrisum arenarium. ЗЮЗО. І. 124.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Запові́сти Cм. заповідати.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Окублитися Cм. окублюватися.
Підпідьом! меж. для выраженія крика перепела.
Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.