Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. 2) завитка ́= покритка.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Розбагатшати, -шаю, -єш, гл. = розбагатіти.
Седмиця, -ці, ж. Седмица.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ.
Сонливиці, -ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки.
Цюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити.
