Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робливо

Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛИВО"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Присмагати, -га́ю, -єш, гл. = присмажуватися. Желех.
Се мист. с. р. отъ сей.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму. К. ХП. 37.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові. Гол. IV. 340.
Цурпалля, -ля, с. соб. отъ цурпалок. У воду положила мурашків жовтих з цурпаллєм. Чуб. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.