Благовістити, -щу, -стиш, гл. 1) Благовѣщать. Та йдучи в Рим благовістити, зайшов у гай води напитись. 2) Благовѣстить. Уже, тату, до церкви благовістять. Чи вже благовістили до церкви? 3) Разносить, разглашать. Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть якусь новину благовістить.
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Запо́мин, -ну, м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. в запо́мин пусти́ти. Забыть.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo.
Поз'їзджати, -джаємо, -єте, гл. Съѣхать, уѣхать (о многихъ). Були річки — повсихали, були кращі — поз'їзджали.
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться.
