Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ.
Відповідний, -а, -е. 1) Отвѣтный. Відповідний лист. 2) Соответственный. Як, купаючись, набереться води в ухо, то стане на одну ногу, одповідню тому ухові....
Кватиря, -рі, ж. = кватира. Да й іди, мати, поскорій із хати! Да что й, мати, на ворота поглядаєш? Да чому й, мати, да кватирі не шукаєш? Мені звелів капраль іти на кватирю. Виглядає в кватирю, чи не йде ще мужик з поля.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. 2) — з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Мло́сно нар. 1) Располагающе къ истомѣ. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чогось їй стало млосно й нудно.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником.
Притхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Завоняться. Притхлась вода. Риба притхлась.
