Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлучення

Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218, 213. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена. Шух. І. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛУЧЕННЯ"
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Водявий, -а, -е. Водянистый. Водява картопля сього року. Могил. у.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Крутобережисто нар. Обрывисто. Де ші Міюсі крутобережисто, там добре млин постановити. Міусск. окр.
Лі́зонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.
Получчати, -чаю, -єш, гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали? Шевч. 409.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Свердлик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Часть поколодви (Cм.). Шух. І. 237.
Шваркнути, -кну, -неш, гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. МПр. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛУЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.