Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визнаття

Визнаття, -тя, с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І.84). По його ви знаттю стала громада радитись, що робити. МВ. (О. 1862. І. 102).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАТТЯ"
Годильник, -ка, м. Стѣнные часы. Cм. годинник. Вх. Лем. 404.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Жовкні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє. Гол. І. 267.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Осердя, -дя, с. = осердок. Новомоск. у.
Оттут нар. Вотъ здѣсь, вотъ сюда. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати. Мет. 13. Боже, поможи, оттут і положи. Ум. оттутеньки, оттутечки.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Розстаруватися, -руюся, -єшся, гл. Приняться корчить изъ себя взрослаго человѣка, резонировать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗНАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.