Вимісити Cм. вимішувати.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Зароже́дний, -а, -е. Урожайный. Цього году зарожедніш було на хліб, як торік.
Звитя́га, -ги, ж. Побѣда.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами.
Повипродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ). Усе вже повипродувала, — нема ні глечичка молока.
Ружан, -на, м. ? «Долини мой зеленейкі! орав би-м вас ружанами, сіяв би-м вас червоними».... — Ей, Романе, Романе! та де твої ружане? — «Ей, ружане в полонинці, а червені у липойці.»
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
