Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Набряка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. набря́к(ну)ти, -кну, -неш, гл. 1) Набухать, набухнуть. Набрякнуть (шкури) водою в Дніпрі. 2) Напухать, напухнуть. Чірка дуже болить, — бач як набрякла.
Наро́дник, -ка, м. Ученикъ народнаго (уѣзднаго) училища во вторую четверть
Окономша, -ші, ж. Жена эконома.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли.
2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли.
3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно.
Хвилювати, -люю, -єш, гл.
1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі.
2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють.
