Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Бузничний, -а, -е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь).
Жидова́, -ви́, ж. соб. Евреи. Стала жидова ліси рубати, Христа шукати.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи.
Лахмотник, -ка, м. Оборванецъ.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Росколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росколо́тися, -люся, -лешся, гл. Раскалываться, расколоться. Камінь.... росколовся надвоє.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла.
