Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубанець

Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНЕЦЬ"
Затя́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Зібра́ти, -ся. Cм. збірати, -ся.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе. Вас. 183, 184.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Перепоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Въ выраж. пора перепори́лась Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась. Г. Барв. 333.
Пригрустити Cм. пригрущати.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Темлювати, -люю, -єш, гл. Бросать, швырять. Біда тобов темлює. Фр. Пр. 41.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали. К. Хм. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.