Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубанець

Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНЕЦЬ"
Бульк! меж. Звукъ при паденіи въ воду. Мнж. 132. А жидівське військо в воду бульк! Грин. II. 223.
Витеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взобраться, залѣзть. Витеребились аж на піч. Левиц. І. 188.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью. Желех.
Наслухати 2, -ха́ю, -єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. О. 1861. XI. Кух. 27. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. О. 1862. II. 63.
Опіяка, -ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Мнж. 191. Cм. ii. роспари.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.