Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодільник

Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Бишиха, -хи, ж. и пр. = бешиха и пр.
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность. (Самборщина въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка. Шух. І. 215.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу. Мкр. Г. 58.
Поодужувати, -жуємо, -єте, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Ті люде поодужували. Грин. II. 97.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. Рудч. Ск. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати. Харьк. г.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.