Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодільник

Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56.
Застила́тися, -ла́юся, -єшся, сов. в. засла́тися, -стелю́ся, -лешся, гл. Застилаться, заслаться.
Імовірність, -ности, ж. 1) Довѣрчивость. Ном. 9521. 2) Вѣроятность.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Потиженно нар. Понедѣльно. Ціни не сказав, почому платитиме Трохимові, чи в день, чи потиженно. Кв.
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був. ЕЗ. V. 188.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. Н. Вол. у. 2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.
Стерти, -ся. Cм. стирати, -ся.
Схватити, -чу, -тиш, гл. = схопити. Схватив добре за Боже пошиття. Ном. № 3993.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.