Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодільник

Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИК"
Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться. Желех.
Злюбини, -бин, ж. мн. Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ (напр. въ Кобринскомъ у.) Чуб. IV. 658. Cм. дівошлюби.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора. Вх. Зн. 25.
Леме́ха, -хи, ж. 1) = лемішка. 2) об. Флегматикъ; неуклюжій. Н. Вол. у.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Одновілити, -лю, -лиш, гл. = і́льнувати.
Підвихнути, -ну́, -не́ш, гл. Стащить, украсть. Ой чи не підвихнули чого з воза москалі, що ти й приїхав, все мовчиш? Ном. № 12825.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Н. Вол. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
Французький, -а, -е. Французскій. Вірші.... французькі. Левиц. Пов. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.