Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світити

Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4)волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5)голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6)тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.
Копний, -а, -е. = коповий.
Обгонити, -ню, -ниш, гл. = обганяти.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Роспросторюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспросто́ритися, -рюся, -ришся, гл. Распространяться, распространиться, распростираться, распростереться. Окрилось поле холодками і роспросторилися віти К. Псал. 184. Роспросторимося, брате, від моря до моря. К. Дз. 122.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Скоротити Cм. скорочувати.
Тополина, -ни, ж. 1) Одинъ тополь. 2) Древесина тополя. Шейк. 3) Кой-какой тополь. Шейк. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.