Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світити

Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4)волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5)голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6)тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Сим. 53. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? О. 1862. І. 76. Не корова не наська, а чорноморська. О. 1861. VI. 165. Наських пирогів ляхи не печуть. Ном. № 862.
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Понакуповувати, -вую, -єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сюю не хочу. МВ. (О. 1862. III. 48). Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати. Кв.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Трям, -му, м. Чаще употр. въ Ум. формѣ трямо́к. 1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. ЗОЮР. I. 79. К. ЧР. 427. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Г. Барв. 267. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то-же, что и бантина. Рудч. Ск. І. 67. Рядно висіло в хліві на трямкові. Новомоск. у. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині. Новомоск. у. 2) мн. трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ. Вас. 166.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.