Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світліти

Світліти, -лію, -єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТЛІТИ"
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
За́кіль нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Мет. 37. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання. К. Дз. 232.
Замайструва́ти, -рую, -єш, гл. Приняться мастерить.
Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Ковзь! меж. Скользь!
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. Левиц. Пов. 182. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб. СХО. VIII. 315.
На́дбанок, -нку, м. Все благопріобрѣтенное, нажитое.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).  
Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять. Морд. Пл. 67.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.