Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сквира

Сквира, -ри, ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира. КС. 1882. І. 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКВИРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКВИРА"
Діль, -лі, ж. Пучекъ нитокъ (для сѣтей). Стрижевск.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Печерування, -ня, с. Ловля раковъ руками въ ихъ норахъ.
Пила, -ли, ж. Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. пилка.
Пливати, -ва́ю, -єш, гл. = плавати. Гн. II. 3. Тепер гуси не літають, ні лебеді не пливають. Гол. І. 43.
Побаришувати, -шую, -єш, гл. Побарышничать, взять прибыль при продажѣ. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (бариша?). Ном. № 10575.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
Рукодійник, -ка, м. Рукодѣльникъ. Харьк.
Творчий, -а, -е. Творческій.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКВИРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.