Досмали́ти Cм. досмалювати.
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо.
Забреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Завраться, залгаться. Та він деколи як забрешеться, то й сам не зна, що меле.
Засіва́льник, -ка, м. Поздравляющій съ новымъ годомъ и посыпающій при этомъ въ комнатѣ хлѣбными зернами. Прилуц. у.
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Cм. мажчир.
Накопи́чувати, -чую, -єш, сов. в. накопи́чити, -чу, -чиш, гл. Набрасывать, набросать въ кучу, подобную копнѣ.
Попідсипати, -па́ю, -єш, гл.
1) Подсыпать (во множествѣ).
2) Подлить (во множествѣ).
3) Положить яйца подъ насѣдки.
Рострощити, -щу, -щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш пи їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров.
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
