Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скіпщина

Скіпщина, -ни, ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІПЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІПЩИНА"
Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница. Желех.
Наміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. намести, -мету, -те́ш, гл. Наметать, наместь.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІПЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.