Вершина, -ни, ж.
1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі.
2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки.
3) = вершок 2.
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
Змагатися, -га́юся, -єшся, гл. Спорить. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Змагались тоді між собою. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей.
Новомодній, -я, -є. Новомодный.
Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L.
Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. у-пень. До чиста, совершенно. Рубати у-пень увесь народ. Ляхів, мостивих панів, у-пень рубайте. Та бодай же ти, корчмо... та й у-пень згоріла. на пні хліб. Хлѣбъ на корню. посивіти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. 2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (Cм.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Ум. пеньок, пеньочок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, — хоче його з'їсти. мати собі на пеньку. Имѣть въ виду.
Тютя, -ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. се ще тютя з полив'яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Горе не умовчить.
Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). Після треба хухнуть на жовнаки. Хухнула му в рот, — і ожив.
